При онлайн замовленні на суму від 3000 грн доставка безкоштовна*. За кожні обрані 6 пар шкарпеток подарункова коробочка безкоштовно**.
Шкарпетки “Обсерваторія на горі Піп Іван”
Шкарпетки “Обсерваторія на горі Піп Іван”
Склад: 80% бавовна, 15% еластан, 5% поліамід.
Натуральні шкарпетки для максимального комфорту протягом дня. Добре дихають і приємні до тіла. Відмінно тримаються на нозі, еластичні та зносостійкі. Підходять для тривалого щоденного носіння — вдома, на роботі чи в дорозі.
Деталі
Артикул: Невідомо Категорії: Шкарпетки, Шкарпетки і підколінки Категорії: #Шкарпетки, #Карпати, #Гори, #Карпатські сувеніри, #Товари про культуру та історію КарпатОпис
Дивовижна гора, що є однією з 7 гордих вершин-двохтисячників Українських Карпат. Чорна гора (2020,5 м), так ще називають вершину, посідає третє місце в списку найвищих гір Українських Карпат. Чому гора Піп Іван щорічно відвідується сотнями туристів? По-перше, через мальовничі краєвиди Карпат, які можна звідси побачити за умов хорошої погоди. По-друге, через свою родзинку – польсько-українську обсерваторію «Білий слон» − найвище розташовану в Україні споруду, де живуть і працюють люди. По-третє, гора Піп Іван розташована на кількох популярних туристичних маршрутах, які неодмінно варто відвідати всім, хто хоче закохатися в гори.
Особливість гори – обсерваторія
Свою відомість Піп Іван отримав завдяки кам’яній обсерваторії «Білий Слон», що була збудована ще в 30-х роках минулого століття. В 1936 році Міністерство військово-повітряної оборони Польщі почало зведення будівлі (до 1939 року ця локація належала сусідній державі). Тільки уявіть − всі будматеріали підвозили з смт. Ворохта на конях, несли в руках, ба навіть на спинах. Дорога, що вела до високогір’я, була збудована також з нуля. Масштабність та продуманість проекту вража в ті часи своїм розмахом. Тут була створена система опалювання та підведений водогін, щоб науковці змогли працювати в обсерваторії протягом цілого року. Це особливо важливо, беручи до уваги, що інколи температура на вершині може опускатись до -40 °C. Урочисте відкриття обсерваторії на горі Піп Іван відбулось 29 липня 1938 року, на той момент вона називалась не «Білий Слон», а «Астрономічно-метеорологічна обсерваторія імені маршала Юзефа Пілсудського Ліги протиповітряної оборони Польщі». В ній нараховувалось 43 кімнати, 57 вікон, серед яких був конференц-зал, акумуляторна, котельня, їдальня, кабінети, складські приміщення та жилі зони для персоналу. Будівля була майже на самозабезпеченні – працівники самі виробляти тут хлібо-булочні вироби, а запаси їжі поновляли два рази на рік. Передача повідомлень в околиці зазвичай відбувалась завдяки спеціально навченим собакам. Піп Іван мав також свій загін рятувальників та КПП. Ця обсерваторія займала 2-ге місце у Європі та 6 на світовому рівні за своїм значенням. Ключовим обладнанням наукової бази був потужний астрограф з 33-сантиметровим об’єктивом родом з Единбургу, Шотландія.
Суперечки про назву:
Назва цієї гори має кілька варіантів пояснень. Зокрема, вершину стали називати Піп Іван відносно недавно – у XX ст. В ніч на Івана Купала багато вірян збирались тут для нічної молитви, але знайти вершину було не просто. На щастя мирян, поруч жив піп на ім’я Іван, який вказував людям шлях до місця молитов на вершині. Від його імені і прозвали так гору. Хтось каже навіть, що це була не людина, а скеля, що тільки формою нагадувала священика.
Але що ж було раніше? Місцеві кажуть, що у гарний сонячний день, коли вітер бігає поміж скелями, вершина ніби «попіває». Від цієї музичної звички гора і отримала свою назву, а місцева форма «Попіван» з часом трансформувалась у звичну тепер «Піп Іван».
Туристи також можуть бути збиті з пантелику іншою назвою Піп Івана − Чорногора (через схожість з іншою горою). Це пов’язано з легендою про славнозвісного опришка Олекса Довбуша, котрий мав тут схрон. Кажуть, що в ті часи на цих теренах поселився сам чорт або якесь лихо. Довбуш вбив нечисть і пролив її чорну кров, яка застигла і пофарбувала гору, а в нагороду отримав від вищих сил невразливість до куль і надзвичайну вдачу.
Скептики ж надають перевагу ще одній версії. Мовляв, гора Піп Іван щедро вкрита заростями альпійської сосни, і через це, якщо дивитись на гору здалеку, вона здається темною, майже чорною. Навряд хтось в змозі сказати, яка з цих версій правильно – залишаємо це на ваш розсуд.
“Білий слон”
Своєю назвою «Білий слон» завдячує людській уяві. Ми не знаємо, хто вперше підмітив, що кучугури снігу та льоду на стінах і даху обсерваторії надають їй схожості із слоном, але цей чоловік мав не тільки романтичну душу, але й уважне око. Якщо придивитись здалеку, то й справді – ніби могутній слон обіймає вершину гори Піп Іван.
З точки зору символіки, слон – це емблема справедливої та демократичної влади, а білий колір здавна означав добру путь і сильну волю. Тварини білого кольору у багатьох культурах світу вважають чарівними чи священними. Можливо, таке романтизоване порівняння не випадково прийшло в голову тогочасним полякам, які тільки недавно отримали незалежну державу.
На жаль, вибух Другої світової війни перекреслив плани поляків. Працівники обсерваторії були вимушені залишити базу і забрати все цінне – передусім лінзи телескопу. Очільнику станції також був відданий наказ спалити всю таємну канцелярію і знищити все обладнання, яке не встигли вивезти, аби воно не використовувалось ворогом. Після приходу угорських військ, обсерваторія до 1944 року виступала прикордонною фортецею.
За часів Радянського Союзу обсерваторія на горі Піп Іван не використовувалась за призначенням, хоч окремі дослідники і наголошували на її перспективності. Потроху з неї пощезало все, що ще залишили поляки і угорці. Особливо це помітно на даху. Подейкують, що мідна бляха, якою колись був оббитий дах, тепер відбиває сонячне проміння з усіх дзвіночків на шиях місцевих корів і чанів тутешніх мешканців. Однак експертизу ніхто не проводив, а корови не поспішають віддавати дзвіночки.
Нове дихання в обсерваторії, яку ще деколи називають «Гуцульською пірамідою», відкрилось у XXI ст. В 2011 році її було передано в управління Прикарпатському Національному Університету ім. В. Стефаника в Івано-Франківську і отримано фінансування для відбудови від Міністерства культури і національної спадщини Республіки Польщі.
Нова концепція відбудови обсерваторії і надання їй нових цілей і завдань виникла в результаті співпраці Варшавського Університету і Прикарпатського Національного Університету ім. Василя Стефаника. Після відновлювальних робіт, обсерваторія матиме широке комплексне використання. Перший напрямок — для астрономічних спостережень. Другий — метеорологічні спостереження. Цілком новим напрямком є гірське рятівництво. Інший напрямок експлуатації пов’язаний з організацією українських та міжнародних наукових досліджень: індивідуальні та групові дослідження, а також студентські практики в галузі біології, ботаніки, природокористування, геології, астрономії, географії, метеорології, кліматології, туризму тощо.
З 2017 року на постійній основі тут цілодобово функціонує Явірницьке пошуково-рятувальне відділення Управління ДСНС України в Івано-Франківській області.
Доставка замовлень відбувається виключно “Новою поштою”.
*Безкоштовна доставка при онлайн замовленні на суму від 3000 грн (акційні товари і товари придбані по промокодах не враховуються у сумі безкоштовної доставки).
**Обирайте шість будь-яких пар шкарпеток чи підколінок, а ми під час комплектування Вашого замовлення додамо подарункову коробочку безкоштовно за кожні обрані 6 пар (акційні товари і товари придбані по промокодах не враховуються). Під час оформлення в розділі “Коментар до замовлення” Ви можете зазначити свої побажання.
Оплата он-лайн через сервіс LiqPay.