Часто від франківчан та гостей міста можна почути фразу: «завдяки ініціативі ми тепер повсюди звертаємо увагу на двері!». А ще: «реставрація – це якась справжня магія! Дивишся на двері до і після реставрації і думається, що ви з майстрами фея і чарівники!». Ми ж завжди скромно відповідаємо, що наше завдання повернути автентичну красу дверей – забрати все зайве, зняти всі шари фарби, відновити втрачене. А досягається така мета великою любов’ю і повагою до свого міста – це найефективніший інструмент для позитивних змін. Тому чарівником і феєю для свого будинку, двору чи вулиці може бути кожний українець, варто лиш прикласти трохи любові, часу і зусиль. Так сталось і з цими дверима – завдяки чарівній паличці, ой, любові і зусиллям, вдалося відкрити справжню розкіш цих сторічних красенів. Лиш погляньте, які неймовірні латунні елементи ховались десятиріччями під фарбою! Так виходить, що під час реставрації ми часто в прямому значенні відкриваємо історію міста. Як, наприклад, людей, які творили 100 з гаком років тому ковані шедеври і які після дбайливого порятунку і далі продовжують всіх тішити. Зі збереженої латунної таблички з написом «Slusarnia Stanislawow P.Jaroszewski» на внутрішній стороні дверей можемо дізнатись, що ці двері були виготовлені в слюсарні Петра Ярошевського (його офіс знаходився на вул.Грюнвальдська, тепер приміщення готелю «Роксолана»). А на мармурових настінних плитах одразу біля входу увіковічнив себе відомий станиславівський скульптор Мар’ян Антоняк – «Roboty marmurowе wyk. M.Antoniak» (саме ця реальна людина стала прототипом головного героя, скульптора Петра, в романі Софії Андрухович «Фелікс Австрія»)

 

Старі фото за Австро-Угорщини та радянського союзу

       

Стані до реставрації:

                  

В майстерні:

Демонтаж, літо 2022:

              

 

В майстерні знімаємо фарбу, а там:

     

           

 

                           

   

              

Робота на місці – чистимо фрамугу та коробку

         І

 

Вигляд і стан після:

                         

 

Календар від ініціативи з цими дверима. Ілюстрації Христини Дохняк