Відреставровані двері на вул.Лесі Українки 7

От буває відреставруєш вже зо 30 старовинних дверей і на початку 4го десятка, щасливі мешканці після монтажу запросять тебе відсвяткувати цю подію. ти приходиш, а біля дверей вимиті підлоги з написом 1937 і напуцовані до блиску дверні скельця, маленький столик з шампанським і профітролями, діти з мильними бульбашками, які розлітаються на всі боки, усміхнені мешканці говорять тости, дякують і радіють. і ти дууууже радієш 🙂
після години розмов і дискусій прокидається бажання зробити ще кілька подвигів – ну бо біля красивих дверей, хочеться щоб все навколо було красивим! одразу на місці вирішується позбутись старих речей, які накопичувались в під’їзді роками. а таки добре кажуть, якщо прагнеш нового – звільнись від старого. так от натхненні збільшенням простору, яке з’являється від викинутого і світла, яке завдяки склу тепер л’ється у під’їзд (раніше тут були глухі вставки) прямо на альбомному аркуші мешканці малюють ескіз дзеркала, яке б тут дуже пасувало. дзеркало вирішено оформити в стилі функціоналізму і з деталями як на новій дверній ручці. далі, спостерігаючи за фасадом будинку, зауважили, що над дверима не вистачає ліхтаря. але автентичний ліхтар зберігся в сусідньому будинку! можна ж зробити копію! а двір – двір теж треба облагородити! так щоб вийти зранку кави попити, ммм краса! і світло в під’їзді теж треба зробити! таке щоб на датчиках руху! і Yuriy Kozakevych вже шукає в телефоні контакти електрика ? а щоб все це офіційно закріпити – вирішено створити осбб, і назву теж придумали, смішну ??
одним словом, насичений вечір, повний емоцій і конструктиву. розумієш, що двері можуть ставати поштовхом для позитивних змін, можуть надихати робити простір навколо красивішим, комфортнішим, мотивують мешканців спілкуватись, обмінюватись ідеями і їх разом реалізовувати. і це розуміння – найкраща дяка.
бо місто творять містяни і добре, коли вони такі чудові, креативні і відповідальні ?