Ой, тут така історія, що сценаристи з Голівуду такого б не вигадали! Якось хлопець з Харкова вирішив своїй дівчині, яка родом з Франківська, подарувати відреставровані двері. А коли в Україні почалася війна, він все одно не відмовився від цієї мрії, додавши, що тепер має ще один стимул їх врятувати, бо таким чином зможе також віддячити місту за його гостинність, бо воно під час війни прийняло багато його земляків-харків’ян. Тепер усіх перехожих вітають відреставровані двері, розкішні відновлені вітражі з каштановим листям та симпатичними каштанчиками. Якщо ви ще не розчулені, читаючи ці щемливі рядки, то додам, що натхненні мешканці будинку одразу почали ремонтувати під’їзд та фасад, встановили нове освітлення та посадили поруч з дверима дерево! Про що це говорить? Людина за своєю суттю творець, вона прагне щось будувати, створювати, розвивати, удосконалювати, а двері трошки надихають на ці подвиги.

 

           

 

       

 

           

         

 

 

               

 

Подарунок вдався! З харків’янином Олександром і франківчанкою Інною 🙂