Мозаїка присвячена Наталії Кобринській - засновниці жіночого руху в Україні (вул.Труша)

Вона разом з іншими відважними жінками 135 років тому починали жіночий рух в Україні. І починали його саме в Станиславові! Завдяки її старанням жінки на Галичині зараз мають право вчитися, брати участь в громадському, культурному і політичному житті, та й просто одній без чоловічого супроводу сходити на каву, що було неможливим в кін.19-поч.20ст. Жінки, які хотіли мати право вибору і не погоджувались лише на єдину визначену їм роль домогосподарок, відважно вирішили поборотись за своє майбутнє з відкритими і рівними з чоловіками можливостями. Боротьба за права жінок в цей самий час відбувалась у Лондоні та Нью Йорку і наше місто теж брало активну участь у цьому прогресивному процесі. Ще в далекому 1884 році була створена перша жіноча організація, перші збори якої пройшли на площі Ринок Станиславова-Івано-Франківська. Присутнім на них був і Іван Франко, який у підтримку жіноцтва виголосив промову. Проектом створення мозаїки ініціатива “ФранківськЯкийТребаБерегти” хоче увіковічнити цю важливу подію в історії нашої країни.

Аби пам’ятати ту, яка започаткувала феміністичний рух в Україні, ми створили красиву мозаїку поруч з площею, де й відбувались перші збори жіночої організації. Наталія Кобринська – наша землячка, письменниця, видавець і просто крута Жінка! Один її впевнений та цілеспрямований погляд може все сам розповісти!

Всім відважним жінкам присвячується
Франківськ має пишатись і цінувати своїх франківчанок!
#ЖінкиЯкихТребаБерегти

Металеве горнятко “Відважна” з портретом Наталії Кобринської:

Як все починалось?

Знайшовши старе чоно-біле фото Наталі Кобринської в національному одязі, я звернулась до відомої франківської художниці Марти Пітчук. Пам’ятаю, як спочатку роздумувала кого б то попросити намалювати портрет. Мартині картини мене давно захоплювали і коли зайшла на її сторінку у фейсбуці, то перша робота, яку побачила, називалась “Мотанка з Покуття”!
“Це знак!” – подумала я, адже Наталія родом саме з Покуття, з Снятинщини.

Разом з Мартою ми почали шукати зразки одягу цього регіону в кольорі, для того, щоб максимально правдоподібно зобразити портрет. Зокрема віднайшли, що коралі переважно були білого та червоного кольорів. Технічна складність завдання полягала ще й в тому, що мазки пензля в майбтньому мали стати за формою шматочками смальти.
Найбільше в цьому фото мене зачаровує погляд героїні – мужній, впевнений, мудрий. Його вдалось передати і на картині, і в мозаїці. Вольова, сильна і в яскравих кольорах – Наталія ніби ожила на картині!
Дуже тішусь цій роботі, бо й сама маю коріння з цих країв, з Снятина походить татова родина.

Цей портрет ще один дуже талановитий франківський майстер Олег Дунаєвський викладав у вигляді чудової мозаїки! Справа то непроста, робота дуже делікатна – зверніть увагу, які дрібні деталі на обличчі, яке символічно починали викладати з очей.

В майстерні Олега “Мозаїка МІФ”:

Далі готова мозаїка вставлялась в підготовлену дерев’яну рамку, яку виготовили столярі. Майстер по склу Олег Семя’янів прикріпив скляну табличку з історією:

Здавалось би, одна пам’ятна дошка 60см*55см, а скільки людей задіяно, щоб реалізувати ідею! Тут і художниця, і майстер по мозаїці, і столярі, і майстр по склу, і друкарня, і власниця магазину поруч, і грантодавці “Гранти від Теплого міста”! Так, ми не шукаємо легких шляхів, ми хочемо робити правильно, якісно і з душею Буває непросто, буває довго йдеш до мети, але разом веселіше і надійніше, а результат дуже тішить! І з всього пережитого стараєшся найбільше запамятати винесені уроки та досвід, а ще радість від співтворення маленьких і великих див! Дякую всій команді!