Ну що ж, франківські в Тернополі сьогодні трохи наробили шуму і позитивних новин 🙂 Відреставровані старовинні двері а Архикатедральму соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ встановлені, ще кілька моментів каже Sergiy Polubotko що треба буде підправити, але загалом результат можете побачити на фото – і він вражаючий! Процитую Сергія:
“Рама була повністю пошкоджена, ми змушені були всі завіси висверлювати і знімати, домкратом, спеціальною приспособою вирівнювати рами. Рами складні, вони зроблені з двох кутників, які кріпляться між собою. Ми знайшли дані, що ці двері на початку ХХ століття, в 1908 році, зробив тернопільський майстер Станіслав Асенко. На дверях встановлять табличку з авторством та роком виготовлення дверей. Із власної ініціативи наші майстри відновили нові замки та зробили нові ключі, які майстри подарують храму”.
А починалась історія так:
“23 квітня, водійка Audi вїхала в Архикатедральний Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ, що в центрі Тернополя. Вона заїхала всередину церкви автомобілем, перед тим знісши металеві двері” – таку, м’яко кажучи, незвичну новину можна було прочитати в новинах цієї весни…
(ось тут більше інформації:
Уточню від себе, що мова йде про старовинні металеві двері, які пережили дві світові війни, на них навіть можна бачити сліди від куль…
Добре, що тепер можна написати іншу новину: “В Івано-Франківську ковалі відреставрували старовинні тернопільські двері” 🙂 Як виявилось, священник з цієї церкви родом з наших країв, чув про франківську ініціативу з порятунку дверей і звернувся до наших ковалів за допомогою. що ж, раді допомогти сусідам! Ось кілька фото з реставраційної майстерні:
Поки франківські ковалі монтували двері небайдужі краєзнавці поділились цікавою інформацією про тернопільського коваля, який ці двері власне і виготовив. Звали його Станіслав Асенько, майстерня знаходилась на вулиці Святоіванівській (назва за австрійських часів), тепер Грушевського – це зовсім поруч з Катедрою, де сьогодні встановлювали відреставрували двері. Майстер був членом товариства ремісників Gwiazda, в 1956 р. на місця будинку, де воно діяло побудували школу № 3.
Долучався до ковальських виробів і в інших будівлях старого Тернополя – єзуїтського костелу, парафіяльного костелу (стояв раніше на місці ЦУМу). В 1906 р. для польського освітньо-культурного товариства «Народних шкіл» його майстерня виготовила обладнання криниці, а також виконували замовлення магістрату з виготовлення табличок з назвами вулиць. Причетний також до будівлі тернопільського вокзалу, точніше його першого варіанту, збудованого в 1903 році у стилі віденського сецесіону, проект якого розробило технічне бюро Міністерства залізниць у Відні під керівництвом Баудіша (франківчанам прізвище цього архітектора має бути відомим, бо цей самий пан проектував у Станиславові у 1894 році дирекцію залізниць – тепер головний корпус медуніверситету, де #ФранківськЯкийТребаБерегти минулої осені відновили втрачені двері за історичним зразком)