Ці дві екскурсії були особливі. Участь в них – будь-який донат на пошиття адаптивного одягу для поранених військових, які мають апарати зовнішньої фіксації на руках і ногах. Пошиттям одягу займається чудова Nataliia Naida, яка замість створення суконь і сорочок свого бренду Framiore шиє спальники, рюкзаки для військових й адаптивний одяг для поранених.

 

Від початку війни у лікарні Франківська пройшли лікування майже 4 тисячі військових. І це ротація, адже поранення трапляються нерідко. Зараз конкретно є потреба в такому одязі для 200 захисників. В суботу та неділю 29 і 30 липня о 12:00 від Urban Space 100 починалися наші екскурсії Франківськом. Ми всі разом отримати купу вражень від прогулянки історичними дверима та зробили внесок до нагальної справи!

 

За дві екскурсії відреставрованими дверима нам з вами спільно вдалось зібрати 13 600грн! Всі кошти вже переказала Nataliia Naida і вони підуть на пошиття адаптивного одягу для поранених захисників, які лікуються в КНП ОКЛ Івано-Франківської обласної ради. На пошиття одного набору для одного військового в залежності від комплекту і типу поранення (апарату Алізарова) в середньому йде 800 грн. Тобто це виходить рівно 17 наборів гривня в гривню  Отже 17 військових зможуть отримати зручний одяг для комфортнішого одужання. Так відреставровані-поліковані двері стали в нагоді для лікування-реставрації наших захисників

 

Всесвіт – то цікава штука, він посилає при правильних бажаннях правильних людей і чудить цікаві ситуації. Дякую всім, хто долучився і підтримав! Відвідувачі екскурсії – люди з різних міст, реальнa карта України, сильні та небайдужі!  Обіймаю усіх!

 

П.С. мій чоловік півтора місяці лежав в лікарні в Сумах після поранення, за ним там дбали і лікували. Тому мені дуже хочеться, щоб в ІФ ми забезпечили турботу про захисників, хай вони відчувають нашу підтримку і вдячність навіть у таких дрібницях.

 

П.С. 17 – Моє улюблене число і дата народження моя і чоловіка  Випадковості не випадкові!

 

П.С. в #ФранківськаАбетка для дітей ми також підніматимемо тему інклюзії міського простору і поваги та вдячності до захисників, які мають протези. Впевнена, культуру бережного ставлення не лише до історії, а в першу чергу одне до одного маємо виховувати з дитинства. Це наша нова реальність, маємо бути мудрими та чуйними!